Перспективний план Козирянського НВК

Освіта — найважливіше із земних благ,

якщо вона найвищої якості.

 Інакше вона абсолютно даремна.

Дж. Р. Кіплінг

ВСТУП

1. Концепція розвитку НВК

ХХІ століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всієї нації набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни. Інтеграція і глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української держави вимагають оновлення системи освіти.

Входження України до світового освітнього простору зумовлює приведення вітчизняних освітніх стандартів у відповідність із нормами світового товариства.

Дана концепція розвитку НВК на 5 років як сукупність провідних науково-методичних ідей, принципів, підходів, що визначають основні цілі, стратегію та специфіку діяльності навчального закладу, визначає основні положення щодо організації навчального процесу в період реформування освіти та інтеграції у світовій простір.

ІІ. Загальні положення

1. Загальна стратегія закладу

Концепція діяльності школи спрямова на на реалізацію Закону України

„ Про загальну середню освіту ” й складена з урахуванням ситуації оновлення політичних та економічних процесів у державі та сучасних завдань перебудови змісту національної освіти й виховання, сприяє формуванню інтелектуального потенціалу суспільства. Розвиваючи кращі традиції української освіти, школа має реалізовувати ідею неперервності освіти і виховання через подолання розриву між культурою, наукою й освітою, даючи особистості нові виміри життя, що ґрунтуються на глибокому знанні минулого і сучасного України, світової культури, заохочує до опанування новітнього життєвого досвіду.

Концепція розроблена на основі Законів України „ Про освіту ”, Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти, Державної національної програми «Освіта України ХХІ століття»  

ІІІ. Обгрунтування концептуальної ідеї розвитку НВК

Освіта сьогодні перебуває під глибоким впливом змін в сучасному суспільстві. Так, протягом останніх десятиліть в багатьох країнах світу та в Україні відбувалась зміна суспільної парадигми - від технократичної до індустріальної, від індустріальної до інформаційної. На розвиток освіти вплинули суспільні інтеграційні процеси.

Ці зміни відбулись такими темпами, що привели до потреби негайного перегляду та реформування освіти на всіх рівнях, оскільки існуючі системи не повністю відповідали сучасним запитам та потребували переорієнтації. Орієнтуючись на сучасний ринок праці, освіта до пріоритетів сьогодення відносить вміння оперувати такими технологіями та знаннями, що задовольнять потреби інформаційного суспільства, підготують молодь до нових ролей в цьому суспільстві. Саме тому важливим сьогодні є не тільки вміння оперувати власними знаннями, а й бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати та управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись впродовж життя.

      Які ж очікування стоять сьогодні перед українською школою? Завдання, що проголошені в стратегічному документі освіти - Національній доктрині розвитку освіти, спрямовані на перехід системи освіти на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, її конкурентоспроможність в європейському та світовому освітньому просторі, формуванні покоління молоді, що буде захищеним та мобільним на ринку праці, здатним робити особистісний духовно-світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички та компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним до навчання впродовж життя. Такі позиції потребують від сьогоднішньої школи особливих підходів до оновлення змісту освіти та до застосування нових педагогічних підходів до навчання, впровадження інформаційних та комунікаційних технологій, які модернізують процеси в будь-якій галузі суспільства. Очевидно, що освіта потребує збалансування всіх чинників.

Сучасна парадигма освіти орієнтує школу на реалізацію особистісно-орієнтованого навчання. Метою шкільної освіти є розвиток та виховання людини здатної впливати на особистісну освітню траєкторію, здатної при цьому порівнювати її із національними та загальнолюдськими досягненнями.

1. Основа концепції:

- орієнтація на загальнолюдські цінності та соціально-економічні особливості регіону;

- спрямованість на гуманізацію освіти, що полягає в утвердженні людини як найвищої соціальної цінності, розкритті її здібностей та задоволенні різноманітних освітніх потреб;

- забезпечення пріоритетності загальнолюдських цінностей, гармонійних стосунків людини й навколишнього середовища;

- гуманітаризація освіти, яка покликана формувати цілісну картину світу, духовність, культуру особистості і планетарне мислення;

- нероздільність навчання й виховання, що полягає в їх органічному поєднанні, підпорядкуванні змісту навчання й виховання, формуванні цілісної та розвиненої особистості.

У концепції розкриваються основні поняття, що визначають характер діяльності школи, розроблені послідовні педагогічні завдання щодо формування відповідних якостей особистості.

2. Мета, головні завдання і принципи діяльності НВК

Провідний напрямок навчально-виховної діяльності в НВК – навчання і виховання молоді, здатної самостійно діяти і приймати відповідальні рішення у надзвичайно динамічних політичних та соціально-економічних ситуаціях.

Головним завданням освітньої політики навчально – виховного комплексу є створення такого навчально-виховного середовища, яке:

а) соціально, ментально і культурно відтворює потреби суспільства й держави;

б) одночасно органічно вписується в національну та міжнародну системи освіти, відображаючи їх загальнолюдські потреби та інтереси;

в) формує всебічно розвинену та соціально зрілу особистість, яка володіє вміннями й навичками, необхідними людині ХХІ століття.

Навчально-виховне середовище НВК максимально обмежує вплив негативних рис суспільства на випускника та формує з учнів майбутню українську еліту.

            Перша складова освітнього середовища закладу – соціальне життя навчального закладу, яке втілюється у різноманітних формах (позаурочні заходи – конкурси, відвідування  концертів, насичене яскравими враженнями дозвілля школярів).

Друга складова – художньо-предметне оточення як поле, в якому реалізується спілкування (інтер'єр, різноманітні виставкові та інформативні стенди, оформлення будь-яких шкільних подій).

Третя складова освітнього середовища НВК – насичена, цілеспрямована інтелектуальна творча діяльність усіх суб’єктів навчально-виховного процесу

Сучасна освіта разом із засвоєнням базових знань має навчити того, хто вчиться, самостійно оволодівати новими знаннями та спонукати особистість до навчання впродовж усього життя. В цьому контексті сформувався й підхід до виховної роботи в НВК, яка будується на основі шанобливого ставлення до особистості, на визнанні й реальному дотриманні прав людини у всіх сферах її діяльності і, насамперед, у процесі навчання.

Входження молодого покоління в глобалізований, динамічний світ, у відкрите суспільство підносить роль життєвої та соціальної компетентності учнів освітнього закладу.

У зв’язку з цим, актуальним завданням педагогічного колективу є формування в учнів компетенцій:

• бути гнучким, мобільним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;

• критично мислити;

• використовувати знання як інструмент для розв'язання життєвих проблем;

• генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й відповідати за них;

• володіти комунікативною культурою, вміти працювати в команді;

• уміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій та уникати їх;

• цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави;

• уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку й самовдосконалення;

• бережливо ставитися до свого здоров'я і здоров'я інших як найвищої цінності;

• бути здатним до власного вибору з численних альтернатив, що пропонує сучасне життя.

Поетапне введення учнівської молоді до різноманітних сфер життєдіяльності та спілкування, оволодіння нею компетенціями у найголовніших сферах людського життя є незаперечною вимогою часу.

Таким чином, пріоритетний напрям розвитку особистості, яка здатна до самоактуалізації, творчого сприйняття світу та соціально значущої діяльності, лежить у площині  вирішення проблем формування та розвитку життєвої компетентності особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу.

Компетентнісний підхід до формування змісту освіти став новим концептуальним орієнтиром діяльності Козирянського навчально – виховного комплексу. Тому вся діяльність закладу вибудовується з метою сприяння становлення особистості як творця і проектувальника власного життя.

Пріоритетними принципами діяльності педагогічного колективу закладу є:

Ø  демократизація (у принципах управління – співробітництво, партнерство, взаємоповага, взаємодопомога; перевага управління справами, а не людьми; перехід від надмірного адміністрування до ділового спілкування; колегіальність у прийняті управлінських рішень);

Ø  гуманізація (гармонізація стосунків між усіма учасниками педагогічного процесу; створення сприятливих умов для творчої самореалізації усіх суб’єктів навчально-виховного процесу; утвердження особистості як найбільшої цінності у суспільстві; діяльність за принципом – учитель не просить, а пропонує; створення умов не лише для реалізації цілей освітньої організації, але й для професійного росту працівника, його самовираження, особистісного вдосконалення);

Ø  особистісно-зорієнтований підхід (розуміння свободи вибору людини у обранні шляхів до самоактуалізації, створення умов для досягнення особистісного росту; безоцінне прийняття іншої людини у міжособистісних стосунках; прийняття гуманістичних принципів як принципів внутрішньоособистісних; прийняття факту, що воля та вибір людини індивідуальні, неповторні, самобутні);

Ø  модернізація (інтенсивне використання в розвитку теорії та практики управління соціально-педагогічними системами інформаційно-комунікативних технологій; створення єдиної системи збору, обробки та зберігання інформації, залучення ресурсів і можливостей глобальної мережі Інтернет; модернізація структур управління, функцій і методів управлінської діяльності, перехід до нових управлінських технологій);

Ø  диференціація і мобільність (створення умов для становлення багатопрофільного, варіативного навчання; обізнаність керівника з розвитком світового і, зокрема, європейського освітнього простору й адекватна реакція на процеси реформування національної школи; створення сприятливих умов для орієнтації учнів на певну майбутню професійну діяльність через врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб вихованців);

Ø  забезпечення практичної спрямованості освіти орієнтація змісту навчально-методичних матеріалів на практичне застосування учнями теоретичних знань і вмінь для життя та діяльності в реальному суспільстві; формування вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, що виникають у навчально-виховному просторі, вміння приймати рішення і діяти в правовому полі (вирішення питання якості і доступності освіти; інтегрування в європейський освітній простір; спрямованість педагогічного менеджменту на забезпечення

конкурентоспроможності сучасного випускника на ринку праці, здатності його відслідковувати причини та наслідки власних життєвих подій, уміння займатися одночасно кількома справами, будувати альтернативні моделі соціального самовизначення);

Ø  варіативність (забезпечення можливості широкого вибору змісту, форм і засобів навчання та виховання, альтернативність у задоволенні духовних запитів особистості, її інтелектуальних та пізнавальних можливостей та інтересів; поглиблення й розширення практичної спрямованості навчальних програм, диференціація та індивідуалізація навчально- виховного процесу;

Ø  науковість передбачає розробку базових документів і навчальних матеріалів з урахуванням сучасного рівня розвитку науки для забезпечення формування в учнів наукового світогляду та цілісної картини сприйняття світу;

Ø  наступність і неперервність передбачає врахування вимог національної освітньої політики та чинного законодавства; існуючих навчальних планів і програм; поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення обсягу знань, що охоплюють всі ланки навчального закладу;

Ø  полікультурність означає наповненість освітнього середовища навчального закладу ідеєю універсальності прав людини та етнокультурного розмаїття світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності та поваги до представників інших культур, поваги до своєї національної самобутності в контексті світової культури;

Ø  інтегрованість (міждисциплінарність) передбачає, що у процесі навчання школярів враховуються існуючі міжпредметні зв'язки з базових шкільних предметів: історії, права, географії, економіки, художньої культури, так і математики, фізики, біології тощо;

Ø  перспективність (забезпечення випередження в змісті навчання у відповідності з сучасними потребами суспільної практики).

Для реалізації завдань заклад має всі належні умови:

- загальні навчальні, методичні надбання;

- досвід роботи педколективу в умовах впровадження інновацій та сучасних методик, технологій;

- високий фаховий, моральний та культурний потенціал педагогів;

- творчу атмосферу в колективі;

- рейтинг;

- матеріально-технічну базу.

3. Тактичні завдання діяльності навчально –виховного комплексу

1. Створити якісно нові умови для подальшого виконання державної програми “Освіта”, Закону України “Про загальну середню освіту”, для реалізації Концепції національного виховання учнів, відродження  

національної духовності й залучення до її формування учнів, вчителів, батьків, громадськості.

2. Продовжити роботу педагогічного колективу НВК над науково-методичною проблемою:  « Впровадженняелементів  сучасних педагогічних технологій при формуванні компетентностей вихованців».

3. Забезпечити умови для індивідуального розвитку учнів НВК, стимулювання їх творчої активності, найбільш повну її реалізацію в позаурочний час, можливість побудови школярам особистих індивідуальних освітніх траєкторій.

4. Вважати основними шляхами поліпшення якості змісту освіти:

Ø  гуманізацію та гуманітаризацію – відображення у змісті освіти на кожному етапі навчання різних аспектів людської культури;

Ø  фундаментальність освіти, що передбачає забезпечення універсальності отриманих знань, вивчення основних теорій, законів, закономірностей, культурно-історичних досягнень людства, можливість використання отриманих знань у життєвих ситуаціях;

Ø  пріоритет збереження здоров’я учнів, приведення змісту освіти та форм навчання у відповідність до вікових особливостей школярів;

Ø  профілізацію та диференціацію змісту освіти як умову вибору учнями рівня та спрямованості навчальних програм;

Ø  забезпечення практичної спрямованості освіти шляхом раціонального поєднання продуктивної й репродуктивної навчальної діяльності учнів;

Ø  забезпечення цілісності уявлень школярів про світ шляхом інтеграції змісту освіти (інтеграція міждисциплінарна та в межах одного предмета).

5. Виховання в учнів потреби в знаннях. Вчителям, вихователям дошкілля спрямувати свою роботу на формування в учнів позитивної мотивації навчання, розвивати вміння раціонально, цілеспрямовано планувати свій робочий час, науково організовувати працю.

6. Залучення учнів до спільної праці – навчання, яке викликало б у них радісне почуття успіху, поступу вперед, особистісного розвитку.

7. Гуманізація виховного процесу, наповнення його високими морально-духовними переживаннями, утвердження взаємин справедливості й поваги, максимальний розвиток потенційних можливостей дитини, стимулювання її до особистісно-розвивальної творчості.

8. Виховну роботу колективу спрямувати на становлення демократично орієнтованої, відповідальної, національно свідомої, моральної й самодостатньої особистості. При цьому особливої уваги потребує громадянська освіта та моральне виховання, формування наукового світогляду та базової культури особистості.

Пріоритетними напрямами виховної роботи залишаються:

Ø  створення безпечних умов для навчання, фізичного розвитку та належних умов для соціально-психологічної реабілітації дітей;

Ø  формування в учнів здорового способу життя та підготовка до майбутнього сімейного життя, запобігання проявів негативної поведінки серед молоді.

9. Послідовне впровадження у практику роботи педагогічного колективу досягнення психолого-педагогічної науки.

10. Залучення педагогів до перспективних моделей педагогічного досвіду, формування нового педагогічного мислення (прагнення до постійного оновлення знань і творчого пошуку, зорієнтованого на особистість учня).

11. Співпраця педагогічного колективу НВК із батьківською громадськістю, розширення кола спілкування з батьками, поліпшення організації батьківської просвіти, одним із завдань якої має бути пропаганда позитивного родинного виховання.

12. Забезпечення зростання фахової підготовки вчителів, організацію та вивчення перспективного педагогічного досвіду вчителів школи, міста, області, країни, опанування педагогами нових інноваційних методів та форм навчання.

13. Сприяння участі вчителів, вихователів дошкілля, учнів в науковій, дослідницькій, пошуковій роботі на базі навчального закладу.

14. Продовження створення сучасної технічної бази закладу та естетичне оформлення навчальних кабінетів, приміщень  в цілому.

15. Продовження комп’ютеризації навчально-виховного процесу.

16. Вдосконалення управлінської діяльності в НВК, розширення спектру технічних можливостей закладу з урахуванням сучасних тенденцій.

17. Створення єдиного інформаційного простору НВК.

IV.  Загальна інформація  про  НВК

Заклад створений як загальноосвітній навчально-виховний комплекс відповідно до соціальних, економічних, національних, культурно-освітніх потреб у ній та за наявності кадрового,  навчально-методичного, фінансового, матеріально-технічного забезпечення.

Козирянська ЗОШ заснована  першого вересня 1972 року.   Першого грудня  2011 школу реорганізовано у навчально – виховний комплекс.   Форма власності - комунальна.

Адреса: 60132 вул. Центральна, 29  с Козиряни Кельменецького району Чернівецької області  kozur.nvk@ukr.net

Директор НВК : Онуфрійчук Діна Миколаївна ,вчитель географії, кваліфікаційна категорія „спеціаліст вищої категорії”, педагогічне звання -  „старший учитель”. Стаж педагогічної роботи 31 рік, керівної –  13

Заступник директора з навчально - виховної роботи: Онуфрійчук Інні Василівна, вчитель біології, кваліфікаційна категорія „спеціаліст вищої категорії”, педагогічне звання  - „старший учитель”. Стаж педагогічної роботи  21 рік, керівної – 8.

Мова виховання та навчання - українська .

Учні зараховуються до закладу незалежно від місця проживання.

      Сьогодні в закладі функціонує 6  предметних кабінетів, 4 класні кімнати початкової школи, 1 комп’ютерний клас (7 комп’ютерів) , один  комп’ютер встановлено в кабінеті директора., один – у заступника директора з НВР, наявна бібліотека,   спортивний майданчик, спортивна зала . Працює їдальня   на  60  посадкових  місць.

 Два кабінети, частина залу віддана під дошкільний підрозділ

    В навчально-виховному процесі НВК використовуються технічні засоби навчання: мультимедійний  проектор,  музична апаратура, 1 принтер, 1 багатофункціональний копіювальний пристрій.

1.     Паспорт НВК

V.  Організація навчально-виховного процесу   

                 Заклад планує свою роботу самостійно. Основним документом, що регулює навчально-виховний процес, є навчальні плани, які складаються на основі розроблених Міністерством освіти і науки України базових навчальних планів із конкретизацією шкільного компонента та затверджуються начальником управлінням освіти . Організація навчально-виховного процесу у дошкільному підрозділі здійснюється відповідно до Закону України „Про дошкільну освіту" і спрямована на реалізацію основних завдань дошкільного закладу.

Згідно із Законом України „ Про мови в Україні” в закладі українська мова визначена мовою навчання.

Відповідно до навчальних планів закладу педагогічні працівники  добирають програми, підручники, навчальні посібники, допущені Міністерством освіти і науки України.

Педагогічні працівники можуть поєднувати навчально-виховну роботу з науково-методичною та експериментальною, використовуючи поряд із традиційними методами і формами організації навчальних занять інноваційні технології навчання.

Структура навчального року формується відповідно до методичних рекомендацій МОНу і починається, як правило, 1 вересня. Його тривалість обумовлюється часом виконання навчальних програм з усіх предметів, але не може бути менше, ніж 35 тижнів.

Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менше 30 календарних днів, улітку – 8 тижнів.

Прийом учнів проводиться згідно із наказом директора, що видається на підставі  заяви батьків та відповідної довідки медкомісії.

У разі потреби учень може перейти протягом будь-якого року навчання до іншого навчального закладу. При цьому йому видаються відповідні документи про освіту (табель успішності, довідка або свідоцтво).

Відволікання учнів за рахунок навчального часу на різного роду заходи, не пов'язані з навчальним процесом, забороняється.

Забезпечення навчально-виховного процесу здійснюється такими формами:

ü   індивідуальні та групові заняття, контрольні уроки, заліки, державна атестація;

ü  перегляди, конкурси, концерти, лекції, бесіди;

ü  позакласні заходи.

Основною формою навчально-виховної роботи і розрахунковою одиницею робочого часу є урок. Тривалість уроку: у перших класах – 35 хвилин, 2-4 класах - 40 хвилин, 5-9 класах - 45 хвилин.

Тривалість перерв між уроками – 10 хвилин, після 2-го та 3 -го уроків – 20 хвилин.

Для оцінки поточної успішності використовується 12-ти бальна система (низький рівень компетентності 1-3, середній рівень компетентності 4-6, достатній рівень компетентності 7-9, високий рівень компетентності 10-12).

Оцінка за семестр та підсумкові оцінки виставляються вчителями на підставі тематичних атестацій. У класах, де проводиться державна підсумкова атестація, підсумкова оцінка не виставляється . окремо оцінки за семестр та оцінка за  державну підсумкову атестацію.

Переведення учнів до наступного класу, виключення із закладу (за умови систематичного невиконання навчальних планів та програм, невиконання вимог Статуту) вирішується педагогічною радою та затверджується наказом директора школи. Випускникам видається свідоцтво про освіту встановленого державного зразка.

•  У навчально-виховному процесі дошкільного підрозділу використовуються такі основні форми організації дітей: спеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.), індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, походи, свята та розваги, гуртки тощо. Вони організовуються фронтально, підгрупами, індивідуально залежно від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога.

•  Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку залишаються заняття з різних розділів програми (тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін.).

•  Тривалість спеціально організованої навчальної діяльності (заняття) для дітей раннього віку - до 10-15 хвилин, молодшого дошкільного віку - від 15 до 25 хвилин (5-6 групових занять на тиждень), старшого дошкільного віку - від 25 до 35 хвилин (7-8 групових занять на тиждень).

•  Під час складання розкладу занять враховується їхнє домінуюче навантаження на дитину (психічне, фізичне, емоційне), передбачається раціональне чергування видів діяльності (розумова, рухова, практично-прикладна) на кожному з них та доцільне використання місць для проведення занять (зокрема, спортивної та музичної зали, студійних кімнат ігрового, спортивного майданчика, квітника тощо).

•  Організована навчальна діяльність дітей у формі занять планується переважно у першу половину дня. В окремих випадках допускається проведення деяких занять у другій половині дня. Це може стосуватися занять з фізичної культуру, образотворчої діяльності в групах дітей старшого дошкільного віку. Елементи навчальної діяльності включаються також до інших форм роботи з дітьми в повсякденні ( ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, спостереження, чергування тощо).

•  Гурткові заняття проводяться у другій половині дня, у час, відведений для ігор та самостійної художньої діяльності дітей. Періодичність проведення становить 1-2 рази на тиждень.

•  У   загальному   розкладі    гурткових   занять   раціонально   узгоджуються заняття гуртків різних профільних напрямків для дітей різних вікових уникається   дублювання   тих   видів   діяльності,   на  яких   базуються   навчальні заняття в першій половині дня.

Інші організаційні форми, що мають місце в освітньому процесі дошкільного навчального закладу, організуються і проводяться відповідно до визначених чинними програмами вимог.

Навчально-виховний процес в дошкільному закладі організовується у розвивальному середовищі, яке утворюється сукупністю природних, предметних, соціальних умов та простором власного "Я" дитини. Практичні зусилля педагогів по його створенню і використанню підпорядковуються інтересам дитини та лініям її розвитку у різних сферах життєдіяльності. Розвивальний характер середовища забезпечується педагогічно виправданим використанням його можливостей і систематичним, цілеспрямованим його збагаченням. Середовище збагачується за рахунок не лише кількісного накопичення, а й через покращення якісних параметрів: естетичності, гігієнічності, комфортності, функціональної надійності та безпеки, відкритості до змін та динамічності, відповідності віковим та статевим особливостям дітей, проблемної насиченості тощо. Вихователі дбають про те, щоб діти вільно орієнтувалися у створеному середовищі, мали вільний доступ до всіх його складових, уміли самостійно діяти в ньому, додержуючись норм і правил перебування в різних осередках та користування матеріалами, обладнанням.

V.  Модель випускника НВК

 З метою формування й розвитку життєвої компетентності учнів у педагогічному просторі заклад забезпечує:

ü  розвиток активних форм і методів підвищення інноваційної культури педагогів;

ü  впровадження освітніх технологій розвитку компетентностей учня;

ü  розкриття педагогічних можливостей навчального закладу у фізичному, інтелектуальному, духовному, соціальному розвитку і саморозвитку учня;

ü  формування у дітей зрілої життєвої та соціальної компетентності й культури життєвого самовизначення;

ü  розвиток творчого потенціалу молоді в інтересах її становлення через реалізацію життєвих проектів учнів, моделей досягнення життєвого й соціального успіху;

ü  формування в учнівської молоді рефлексії, навичок самостійної пізнавальної діяльності, здійснення емоційно-ціннісних відносин;

ü  розробку, апробацію та впровадження в практику роботи перспективних освітніх технологій.

VI. Фінансово-господарська діяльність

Спеціальний фонд

    Фінансово-господарська діяльність НВК здійснюється на основі її кошторису. Основним джерелом фінансування навчально-виховної й господарської діяльності, соціального розвитку колективу і оплати праці її працівників є кошти держави.

Порядок ведення бухгалтерського та статистичного обліку  визначається чинним законодавством.  

Умови та порядок преміювання визначаються адміністрацією згідно чинного законодавством.

VІІ. Умови реалізації концепції

1.      Основними умовами успішної реалізації концепції є:

1. Створення збагаченого освітнього середовища як сукупності умов, які сприятимуть:

- розвитку особистості дитини;

- педагогічної майстерності учителя;

- виникненню нових підходів до реалізації процесу навчання, наукового насичення, інформаційного забезпечення;

- модернізації форм, методів і засобів навчально-виховного процесу;

- реалізації на практиці педагогіки співробітництва, педагогічної гармонії;                                        - створенню творчої атмосфери, постійного самоаналізу діяльності                                                      2. Розвиток цілісної системи навчання і виховання, яка забезпечить формування інтелекту кожної дитини, її фізичні і духовне здоров’я

Діяльність закладу концептуально спрямована на реалізацію головної мети загальної середньої освіти – виховання громадянина демократичного суспільства, яке визнає освіченість, вихованість, культуру найвищими цінностями, незамінними чинниками соціального прогресу.

2.      Нормативна база для створення перспективної програми розвитку закладу

2.1. Перелік нормативних документів, на підставі яких складено програму

Роботу  Козирянського навчально – виховного комплексу організовано з урахуванням основних положень Конституції України та «Конвенції про права дитини» згідно із Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»,  Національною доктриною розвитку освіти, Концепцією виховання дітей і молоді в національній системі освіти, іншими законодавчими актами України, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад та іншими документами.

Робота педагогічного колективу проводилася на основі вищезгаданих документів, які визначають завдання, принципи діяльності, права й обов'язки учасників навчально-виховного процесу, режим, регламент та умови роботи, цілеспрямованість та організацію навчально-виховного процесу, контроль за його ходом і результативністю.

Осучаснення підходів до побудови освітньої стратегії навчального закладу здійснювалось на основі Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу» від 6 липня 2010 року № 2442–VІ та зміни до нормативної бази галузі освіти внесені Кабінетом Міністрів України 27 серпня 2010 року:

1.Постанова № 778 "Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад". Положення визначає основні засади діяльності загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності.

2. Постанова № 779 "Деякі питання організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у зв'язку з переходом на 11-річний строк навчання", яким визнано такими, що втратили чинність: постанову Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 року № 1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання", крім пункту 2 зазначеної постанови; постанову Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2007 року № 620 "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 року № 1717".

2.2. Основні документи, які регламентують діяльність Козирянського НВК:

2.2.1. Статут Козирянського НВК  .

2.2.2. Положення про Раду НВК.

2.2.3. Положення про педагогічну раду.

2.2.4. Положення про методичну службу.

2.2.5. Положення про раду профілактики.

2.2.6. Положення про моніторингові дослідження якості освіти.

2.2.7. Положення про батьківський комітет

2.2.8.. Положення про класний батьківський комітет.

2.2.9. Положення про батьківські збори.

2.2.10. Положення про учнівське самоврядування.

2.2.11. Положення про навчальний кабінет.  

3. Аналітичне обґрунтування перспективної програми розвитку закладу

Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. Її стержень – розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

Інтеграція й глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української держави

на найближчі два десятиліття потребують випереджувального глибокого оновлення системи освіти. ХХІ століття – це час переходу до високотехнологічного, інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього покоління набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу держави.

Основна мета перспективного планування – визначення стратегії розвитку навчального закладу на п’ять років (2016-2021 рр.), створення життєздатної системи безперервного навчання, виховання з метою досягнення високих освітніх рівнів, формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до професійного самовизначення на основі:

- засвоєння обов’язкового змісту загальноосвітніх програм із урахуванням диференціації, системності, інтегрованості, науковості, розвиваючого характеру навчання;

- досягнення єдності навчання і виховання;

- створення умов для розвитку здібностей і творчості, готовності до подальшої освіти та самостійної трудової діяльності;

- виховання патріотичних почуттів, громадської позиції, власної гідності, відповідальності за свої дії, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, своєї родини, оточуючого середовища.

У стратегічному плані навчальний заклад має закласти фундамент для формування демократичного суспільства, яке визнає освіченість, вихованість, культуру найвищими цінностями, незамінними чинниками соціального прогресу. Це потребує пріоритетної уваги до навчального змісту й методик, які формують світогляд, цінності культури, уміння самостійно учитися, критично мислити, користуватись комп’ютером, здатність до самопізнання і самореалізації особистості в різних видах творчої діяльності, вміння і навички, необхідні для життєвого і професійного вибору.

Стратегічна мета закладу – створення умов психологічного й фізіологічного комфорту в школі, формування в учнів цілісної системи знань з усіх предметів, забезпечення активної позиції суб’єктів навчально-виховного процесу до результатів своєї роботи, виховання компетентної соціально адаптованої особистості.

Зосередженість на потребах розвитку і виховання учнів передбачає пряму залежність проектування змісту і методичного забезпечення від вікових та індивідуальних особливостей дітей. Основою всіх перетворень має бути реальне знання дитячих можливостей, прогнозування потреб найближчого розвитку особистості. Саме на цьому ґрунтується застосування особистісно орієнтованих педагогічних технологій.                                                                       

Три головні компоненти, які є основою діяльності педагогічного колективу:

1. Виховання серця – духовний, або чуттєвий аспект.

2. Моральне й етичне виховання – етичні стосунки, засновані на взаємостосунках у сім’ї

3. Накопичення знань – сплав розуму та волі, спрямований на удосконалення людської діяльності.

Основа діяльності :

· розвиток особистості учня;

· використання сучасних освітніх технологій навчання та виховання;

· навчити дитину мислити (розвивати інтелект)

· формувати моральні відносини

· спонукати до зміцнення здоров’я

Мета концепції:

· визначення напрямків діяльності та цільових орієнтирів;

· спрямування спільної роботи колективу закладу;

· проектування процесу оновлення діяльності НВК.

Місія НВК:

· створення організаційних, науково – методичних , інформаційних, ресурсних умов, які сприяють всебічному розвитку особистості, задоволенню інтелектуальних, творчих, емоційних та соціальних потреб; забезпеченню науково-практичної підготовки талановитої молоді, виховання дитини як громадянина країни, національно свідомої.

Головні завдання НВК:

· задоволення потреб у здобутті загальної середньої освіти на рівні державних стандартів;

· різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі вивчення і врахування її особистісних здібностей, інтересів, потреб;

· виховання морально, психічно і фізично здорового покоління;

· формування соціальної і громадянської позиції, високого рівня правової, екологічної, духовної, моральної культури;

· розвиток творчих здібностей учнів, здатності до самостійного отримання та застосування знань і навичок;

· підтримка обдарованих дітей та молоді;

· створення умов для професійного самовизначення.

Основні напрями розвитку НВК:

· психологізація навчально-виховного процесу;

· особистісно-орієнтований підхід;

· оновлення навчально-виховного процесу на основі інноваційних освітніх технологій;

· інформатизація та комп'ютеризація навчально-виховного процесу;

· переорієнтація навчально-виховного процесу на принципах співробітництва і співтворчості учні і учителя;

· впровадження технологій проектування управління.

Основні принципи діяльності НВК:

Перший принцип – принцип єдності і диференційованості у змісті освіти, який містить у собі такі основні рівні:

· рівень загальнолюдських цінностей, що відповідають освітнім стандартам і нормам світової культури;

· рівень державний – ядро змісту освіти, єдине для всіх шкіл України;

· рівень національно-соціальній, що враховує особливості, властиві національному і соціальному розвитку України;

· рівень регіональний, що відповідає культурним, соціально-політичним, економічним особливостям західної України;

· рівень загально шкільний його спрямованості, профілю, спеціалізації, типу, традицій, що передбачає насичення освіти економічним змістом;

· рівень індивідуальний, що враховує можливості і бажання учня і вчителя.

Другий принцип – принцип гуманізації змісту освіти.

Спираючись на прогресивні ідеї діалектики, уявлення про гуманістичну спрямованість діяльності людини, освіта доповнюється і розширюється філософією про сенс життя і призначення людини, про поняття духовності, про загальнолюдські цінності.

Третій принцип – принцип розвиваючого характеру навчання.

Він передбачає саморозвиток особистості і вимагає пріоритетності в процесі навчання мотиваційних аспектів освіти.

Четвертий – принцип педагогічної підтримки, співробітництва та співтворчості між учителем і учнем. Ставлення до дитини як до суб’єкта власного саморозвитку, направлення на самоствердження його індивідуальності.

П’ятий принцип – індивідуалізація та диференціація навчання.

Цей принцип реалізується у творчому розвитку кожного учня з урахуванням різниці в інтелектуальній, емоційно-вольовій та дієво-практичній сферах.

 Цей принцип вимагає організації профільного навчання, застосування нових навчальних програм і підручників, навчання дитини за особистим планом тощо.

Шостий принцип – принцип оптимізації навчально-виховного процесу – передбачає досягнення кожним учнем найвищого рівня знань, умінь, навичок і розвитку творчих здібностей.

Сьомий принцип –- це принцип відкритості і динамічності освіти, що передбачає її постійний розвиток і саморегуляцію.

VІІІ. Структура НВК

 Козирянський навчально – виховний комплекс складається із двох структур: шкільного та дошкільного. Кожна структура  визначається терміном навчання, відповідною організацією навчально-виховного процесу.

Шкільний підрозділ має початкову і основну   школу.

 Обов’язковість повної загальної середньої освіти, збільшення терміну навчання потребують уточнення функцій і пріоритетних завдань кожного ступеня закладу і водночас забезпечення його цілісності.

 Школа I ступеня (початкова) – перший структурний підрозділ навчального закладу, є чотирирічною (1-4 класи).  До неї вступають діти, яким до 1 вересня виповнилося не менш як 6 років і які за результатами медичного й психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання, а також діти семирічного віку, які з об’єктивних причин не почали навчання в школі.

Школа I ступеня, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток. Пріоритетами в початкових класах є виховні,  загально навчальні і розвивальні функції.

   У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логікомовленнєвими, пізнавальними і контрольнооцінювальними уміннями і навичками, набуття особистого досвіду культури поведінки в соціальному і природному оточенні, співпраці в різних видах діяльності.

    Освітніми результатами цього ступеня навчального закладу є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні уміння й навички, узагальнені знання про рідний край, реальний світ у його зв’язках і залежностях, національна самосвідомість та екологічна культура. У молодших школярів достатньо розвинені мислення, уява, пам’ять, сенсорні уміння, здатність до творчого самовираження, особистісно цілісного ставлення до праці, мистецтва, здоров’я, уміння виконувати нескладні творчі завдання.

Основна школа (5-9 класи)

Цей ступінь дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує у них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти і профілю навчання.   На цьому етапі завершується формування цілісної культури світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, вміння одержувати з різних джерел інформацію, переробляти і застосовувати знання.

Завершуючи школу II ступеню, учні мають добре володіти українською мовою, на практичному рівні однією іноземною мовою та російською мовою. Учні мають сформовані загальнонавчальні уміння і навички, володіють навчальним матеріалом на рівні, достатньому для подальшого навчання 

Розвиток передбачає:

• підвищення рівня інтелектуального по­тенціалу;

• реалізацію особистісних якостей:

—креативних (творчих);

—когнітивних (пізнавальних);

—діяльнісних;

•       розвиток комунікативних здібностей.

Навчання передбачає:

•   оволодіння теоретичними основам знань;

•   оволодіння основними видами освітньої діяльності за загальноосвітньою системою.

Зміст освіти: спеціальна підготовка пе­редбачає збільшення обсягу системи знань, умінь і навичок із дисциплін

Результати освіти:

•   сформованість соціальних якостей осо­бистості;

•   сформованість базових знань;

•   сформованість уміння користуватися базовими технологіями застосування знань і практичних навичок;

•   сформованість здібностей (загальних і спеціальних), прагнення до постійного розвитку, духовного збагачення, безперервного навчання, самостійної діяльності;

•   оцінка рівнів освіченості та інтелектуаль­ного розвитку в кількісних і якісних показни­ках;

•   оцінка рівня конкурентоздатності випуск­ника школи;

• постійний моніторинг навчально-вихов­ного процесу з метою виходу на більш ефективні рівні освіти.

Система управління передбачає:

• управління якістю освіти на основі нових інформаційних технологій та освітнього моніторингу, адже головними показниками якості педагогічної діяльності є особистісні показники розвитку кожного учня;

• моніторинговий супровід системи управ­ління.

ІХ. ПЕРСПЕКТИВНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ  КОЗИРЯНСЬКОГО НВК

НА 2016 - 2021 РОКИ

1.      Мережа класів на 2016-2021 р. р.

2.      Аналіз роботи НВК

Головними завданнями навчального закладу є:

Ò Створення умов для максимального розвитку фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей дітей, забезпечення охорони їхнього життя, здоров'я і прав.

Ò Фундаментальна теоретична підготовка і творчий, різнобічний розвиток учнів відповідно до потреб суспільства, що розвивається.

Ò Пріоритетний розвиток у дітей функціональної грамотності та навчальних умінь на рівні, необхідному для безперервної освіти протягом життя.

Ò Гуманістичне виховання учнів у дусі відповідальності, дотримання основних прав і свобод людини, розвитку почуття власної гідності та толерантності на основі демократичних цінностей.

Ò Залучення учнів до здорового способу життя і систематичних занять спортом.

3.      Науково-методична робота

Методична служба НВК відповідно до закону України «Про освіту», орієнтуючись на гуманізацію цілеспрямованого процесу виховання й навчання в інтересах людини, суспільства, держави, реалізуючи принципи державної політики в галузі освіти, методична служба забезпечувала:

• досягнення учнем установлених державою освітніх рівнів;

• формування у закладі освітньо-виховного простору на основі пріоритету загальнолюдських цінностей, життя та здоров'я людини, вільного розвитку особистості; виховання працьовитості, поваги до прав і свобод людини, любові до навколишньої природи, Батьківщини, родини;

• досягнення єдності загальнодержавного культурного й освітнього простору; захист і розвиток засобами освіти національних культур, регіональних культурних традицій та особливостей; відродження української культури, моральності, духовності;

• адаптацію освітньої установи до нових умов та особливостей розвитку учнів; побудову загальнодоступної освіти з урахуванням рівня сучасної педагогічної науки та творчої практики навчання й виховання.

Методична служба передбачала формування й розвиток професійних якостей учителя, вихователя, підвищення їхньої професійної майстерності.

1) поглиблення філософсько-педагогічних знань, спрямованих на відродження й розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії та методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета і методики його викладання з урахуванням вимог Закону «Про мови» в Україні;

2) вивчення діалектики і принципів розвитку української національної школи; збагачення педагогічних кадрів надбаннями української та світової педагогіки, науки, культури; вивчення теорії та досягнень науки з питань викладання предметів, володіння сучасними науковими методами; глибоке вивчення й практична реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і виконання з позиції формування національної школи;

3) освоєння методики викладання додаткових предметів; випереджувальний розгляд питань методики вивчення складних розділів навчальних програм з проведенням відкритих уроків, використанням наочних посібників, ТЗН, дидактичних матеріалів;

4) освоєння і практичне застосування теоретичних положень загальної дидактики, методики та принципів активізації навчальної діяльності учнів і формування у них наукового світогляду, виходячи з вимог етнопедагогіки;

6) упровадження досягнень етнопедагогіки, психології та окремих методик і передового педагогічного досвіду із зверненням особливої уваги на використання в діяльності педагогічних колективів зразків національної культури і традицій.

У школі активізувалася діяльність по впровадженню в навчально- виховний процес та методичну роботу мультимедійних та комп`ютерних технологій.

В школі активно реалізується ідея проектної освіти, яка поєднує цільову установку із включенням смислових орієнтирів особистості, допомагаючи вибудувати значущу лінію «сюжетного» життєвого руху людини. Проектне навчання створює унікальні передумови для розвитку й самостійності учнів у осягненні нового, стимулюючи їх природну допитливість і творчий потенціал. Проектна діяльність набуває особистісної значущості, оскільки в процесі оволодіння нею проявляються вміння враховувати і долати перешкоди для досягнення цілей проекту, формується стійка підпорядкованість мотивів, при цьому активна самодіяльність у навчальному процесі сприяє творчому і соціальному становленню особистості.

Швидкоплинність суспільного прогресу, динамічних змін зумовлює потребу постійної роботи над собою, розвитку життєвої компетентності, можливість досягнення життєвого успіху. Компетентнісно спрямована освіта передбачає внесення суттєвих змін у змістову, проектно-технологічну, виховну освіту. Формування компетентності учнів у проектній діяльності, тобто їхньої здатності мобілізувати знання в реальній життєвій ситуації, – найактуальніша проблема інноваційної школи

.

4. Організація різних форм позашкільної, позаурочної навчально-виховної роботи

У звітній період у закладі проводилась значна і змістовна виховна робота. Враховуючи сучасні вимоги до виховного процесу в НВК створена програма творчого розвитку і саморозвитку на базі особистісного підходу.

Всі педагоги дбають про те, щоб учень відповідав умовам часу. У ньому мають поєднатися такі риси свідомого громадянина України як моральність, патріотизм, правова культура, духовність, активна життєва позиція, почуття обов'язку, відповідальність перед державою і самим собою, прагнення до самовдосконалення та самореалізації.

Значна увага у виховній позакласній роботі приділяється загальношкільним святам. Цю роботу  координує заступник директора з навчально – виховної роботи . Маючи високі професійні здібності, вона активізувала всю позакласну творчу діяльність закладу.

Головною педагогічною метою вважає якнайширше розкриття творчих здібностей учнів закладу. Саме над цим  працює разом з вчителями впродовж навчального року. Результатом цієї кропіткої роботи є чудові виступи учнів у всіх загальношкільних заходах.

Високий художній та змістовний рівень усіх позакласних заходів свідчать про велику відповідальність та любов, з якою ставиться до своїх посадових обов’язків

Особливо талант та творчі здібності учнів розкриваються під час підготовки і проведення традиційних свят Першого й Останнього дзвоника, творчого конкурсу “Дари осені”, святкування Дня Матері, Міжнародного дня прав жінок та концертів для батьків та ін.

Стали вже традиційними у нашому закладі святкування Дня Святого Миколая та поетичний конкурс присвячений Т.Г.Шевченку, у організацію та проведення якого вагомий внесок зробили вчителі української мови та літератури.

За останні роки серед учнів надзвичайно популярними та улюбленими стали Новорічні свята. У школі проводяться Різдвяні Новорічні феєричні дійства за обрядами та звичаями українського народу. До підготовки та проведення свята докладають максимум зусиль вчитель музики.

Більш яскравими, виразними є загальношкільні свята, на яких професійно застосовують інноваційні технології.

Доброю традицією у цьому навчальному році стало проведення загальношкільних лінійок.

5. Забезпечення навчального закладу кваліфікованими педагогічними кадрами

Щорічно наказом по закладу проводиться раціональна розстановка кадрів,здійснюється чіткий розподіл обов'язків, делегування повноважень, встановлюються зв'язки між підсистемами і диригування цими зв'язками.

У НВК створена команда однодумців, а саме:

 Онуфрійчук Діна Миколаївна– директор НВК.

 Онуфрійчук Інна Василівна – заступник директора з навчально-виховної роботи. 

Кадровий потенціал:

11 вчителів, 2 вихователі дошкілля

Кваліфікація педагогів

вища категорія – 6

І категорія – 3 ;          ІІ категорія – 2

спеціаліст – 1;            9-ий тарифний розряд – 2

8-ий тарифний розряд – 1

Найбільш ефективною і продуктивною є робота вчителя під час його атестації, яка є визначенням відповідності вчителя займаній посаді, рівню кваліфікації.

Атестація в закладі  проводиться відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" Типового положення про атестацію педагогічних працівників 06.10.2010 N 930 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 (z0014-12) від 20.12.2011, Наказом Міністерства освіти і науки N 1135 (z1417-13) від 08.08.2013) і має за мету активізацію професійної діяльності вчителя, стимулювання безперервної фахової та загальної освіти, підвищення відповідальності за результати навчання і виховання.

Кадрове забезпечення

1 . Кадрове забезпечення здійснюється на основі штатного розпису.

2. Педагогічна діяльність здійснюється на основі функціональних обов'язків,

визначених у посадових інструкціях.

3. Учитель є соціальним працівником, що організовує творчу співпрацю з учнями як рівноправними особистостями.

4. Крім виконання соціального замовлення на надання обов'язкової середньої освіти, учитель має право на вияв творчої індивідуальності, на інноваційну діяльність у процесі власної педагогічної діяльності.

6. Соціальний захист, збереження та зміцнення здоров'я учнів та педагогічних працівників

Особливого значення в сьогоднішніх реаліях напруженого розвитку навчання набуває перетворення навчального закладу в заклад сприяння здоров’ю, де всі складові освітнього життя підпорядковані головному – формуванню здорової, фізично та психоемоційно адаптованої до будь-якої ситуації особистості.

100% учнів щорічно проходять медогляд, у тому числі поглиблений медогляд  

Розбудова національної системи освіти в умовах становлення демократичного суспільства і ринкових відносин потребує створення надійної системи соціаль­ного захисту учасників виховного процесу.

Стратегічні завдання:

>       створення економічних, правових, організаційних у умов і гарантій для здобуття освіти,

>       забезпечення в освітній галузі основних прав людини на працю освіту, оздоровлення, відпочинок.

Завдання на кожен рік:

•   комплексне вивчення проблем соціального захисту учасників навчально-виховного процесу для створення належних умов праці, побуту, відпочин­ку, медичного обслуговування;

•  реалізація вимог Законів, нормативно-правових документів щодо оплати пра­ці робітників закладу, організації їхнього відпочинку, медичного обслуговування;

•   здійснення матеріально-технічного забезпечення державних вимог щодо
змісту І обсягу освіти як важливого чинника їх якості;

•  правовий та соціально-економічний захист працівників у процесі їх трудової
діяльності;

• запровадження медико-психолого-педагогічної діагностики розвитку ді­тей, створення умов для їх соціальної підтримки, адаптації і реабілітації;

•    матеріальна підтримка дітей-сиріт, дітей із малозабезпечених сімей;

•    створення сприятливих умов для участі громадськості у соціальній підтримці учас­ників навчально-виховного процесу

Х.  Прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу закладу на 2016-2021 роки

1.      Основні напрямки та перспективи виховної роботи

Життя постійно вимагає вдосконалення системи планування роботи навчальних закладів. У глобальному світовому суспільстві молодь не повинна втрачати свою індивідуальність, глибоке відчуття єдності з українським народом, повагу до його духовних, моральних і культурних надбань. Незалежно від своєї національності та світогляду учень має змогу дізнатися про духовне коріння української нації, моральні традиції інших національностей, які складають єдиний народ України.

Подальше впровадження «Орієнтирів виховання» допоможе педагогам формувати морально-духовну життєво компетентну особистість, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал.

Робота  ґрунтується у процесі організації:

- навчально-виховної діяльності;

- позаурочної та позакласної діяльності;

- позашкільної освіти;

- роботи органів учнівського самоврядування;

- взаємодії з батьками, громадськими організаціями державними установами.

Дитина є суб’єктом виховного процесу, тому доцільно у практику роботи НВК впроваджувати такі виховні технології , інтерактивні методи та форми діяльності, які ставлять за мету не нав’язування правил і норм та примусове їх виконання, а створення умов для осмислення суті моральних правил і норм, їх доцільності, добровільного сприйняття, творчого застосування, почуття досвіду морально – ціннісного ставлення до самого себе, до людей, до навколишнього світу

.

Зміст виховної діяльності включає в себе:

- Ціннісне ставлення до суспільства і держави;

- Ціннісне ставлення до себе;

- Ціннісне ставлення до праці;

- Ціннісне ставлення до природи;

- Ціннісне ставлення до культури і мистецтва;

- Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей.

      2.  Основними завданнями виховної роботи в дошкільному закладі є :

 - формування в дітей свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння безпечного життя і здорової поведінки;

 - уміння  гармонійно співіснувати з довкіллям, бути у злагоді із собою, оптимістично ставитися до життя, виявляти гнучкість за різних умов;

 - орієнтація на здоровий глузд, доцільність, власний індивідуальний досвід, а не лише на зовнішні вимоги;

 - віра у власні можливості, вміння допомагати собі у скрутних ситуаціях, покладатися на себе, сприяти своєму розвитку, уникати дії шкідливих чинників;

 - творче ставлення до життя, схильність до експериментування, дослідництва, самостійних відкриттів;

 - сформованість базових якостей особистості: самостійності, працелюбності, людяності, самолюбності, спостережливості, розсудливості, самовладання, відповідальності, креативності;

 - збалансованість прагнень дитини до самореалізації, саморозвитку та самозбереження;

 - фізичне, психічне, психологічне, морально-духовне здоров’я;

 - подолання егоцентризму, страху перед помилкою, розкріпачення поведінки;

 - довіра до дорослих, здатність розраховувати на їхній захист та підтримку, відкритість контактам;

 - життєва компетентність, уміння орієнтуватися у нових умовах життя, пристосовуватися до них, конструктивно впливати на них у міру можливостей;

 - розвинені форми образного сприйняття світу, почуттєва сфера, сформовані  сенсорні еталони;

 - зрілі форми самосвідомості: сформованість самооцінки, реалістична Я-концепція, диференціація прав та обов’язків, усвідомлення себе представником певної  статі.

3. Основні напрямки розвитку НВК  на 2016-2021 роки

В рамках вирішення методичної проблеми та з метою пошуку шляхів розвитку школи пріоритетними залишаються такі напрямки роботи:

v Створення умов для забезпечення обов'язкової загальної середньої освіти випускникам 9 класів;

v Безперервність освіти, яка створює потребу в постійному самовдосконаленні особистості;

v Впровадження інноваційних педагогічних технологій у навчальний процес;

v Створення оптимального освітнього середовища для учнів різних вікових категорій та форм навчання;

v Створення умов щодо задоволення базових потреб дитини в активності, здобутті інформації, формуванні у неї почуття соціальної і психологічної захищеності;

v Створення педколективом школи комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою інтелектуальну спроможність на рівні

взаємовідносин “учитель - учень”, “учень - учень”, “учитель - батьки - учень”;

v Органічне поєднання класно-урочної системи з груповими консультаціями та індивідуальною роботою учнів;

v Співпраця із соціальними партнерами;

v Співпраця з батьками і громадою;

v Зміцнення та модернізація матеріально-технічної бази закладу.

Будуємо школу рівних можливостей для всіх; школу в якій навчаються поряд обдаровані діти в тій чи іншій галузі та звичайні; школу, яка буде намагатися дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті. Тобто щоб дитина, навчаючись в школі, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення.

Розвиток - наше кредо. І не "загальний розвиток", а розвиток творчого

потенціалу, і не спеціально відібраних дітей, а усіх, тому що віримо, кожна дитина обдарована і талановита. По-іншому вирішується і сама технологія розвитку, навчання і виховання.

Наша формула: "Допоможи мені це зробити самому". По-іншому працює і вчитель , який допомагає учневі вчитися, пізнавати себе і світ. Учитель, який не виховує, а допомагає учневі шукати себе кращого, який не тисне на учня, а створює йому умови для вільного самовизначення, не принижує його, а окрилює. Такий підхід дає можливість створити школу компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини. Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління нашою школою буде зосереджуватися на управлінні якістю освіти. А це співвіднесення результатів роботи школи з метою, яку колектив школи поставив перед собою. Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і буде головним завданням школи .